Як часто ми забуваємо помічати те. що виходить за рамки повсякденних турбот. Це те, що, зрештою, й допомагає долати усіляки негаразди, змушує з посмішкою і зовсім іншим настроєм підходити до розв'язання проблеми, долання перешкод. То ті речі, які підживлюють наші душі, не дають їм зчерствіти.

  Здавалось би, досить банальна річ - свято квітів у нашому навчальному закладі. Воно проводиться щорічно, практично за одним і тим же сценарієм. І яка там новизна, скаже хтось? Квіти, букети...

  Дозволю з такими міркуваннями не погодитися. Та й самі діти, ваші діти, категорично заперечать цьому твердженню.

   Було таке, певен, і раніше. Мало місцей нині - надзвичайно оригінальний підхід димерських школярів до формування своїх квіткових композицій. Ну невже не підніметься у вас настрій, коли біля ганку ліцею вас зустріне викладене із чорнобривців сонечко, старанно виписане на асвальті запрошення відвідати виставку квітів у цій веселій, самобутній шкільній країні. Це так відзначився неординарним підходом 11-Б клас.

   Основна частина виставки розгорнулася у вестибюлі ліцею. Оригінальних речей тут достатньо. Не могли, скажімо, першокласники не затриматись біля таких композицій.  Думки учасників   конкурсу квітів спрямовувалися у найрізноманітніші напрямки, кожен клас намагався бутинесхожим на інший.  

  Вже у вестибюлі безпосередньо школи теж було на що подивитись. Творчість димерських дітей і дивувала, і захорплювала. Ну чого вартий, наприклад, математичний квитковий пиріг від 9-В. Його предстваляла Гаталія Ващенко. 8-А спорудив селянську хату. Тут "господарювали" Жанна Карнаухова, Наталя Ткаченко та Оля Рубанка.

  Відзначилися і шестикласники. З квітів вони зробили карту Україні.  Творчістю виблискувала і композиція 11-А класу. Така собі ретроспектива  шкільного життя, починаючи від першого дзвоника.